Cпецпроекти

Чому все бісить і як заспокоїтися


Контролювати роздратування значно важче, ніж може здаватися. Зробити так, щоб тебе взагалі не бісили сусіди, які вмикають музику о третій ночі, повільні пасажири у метро та світ в цілому, неможливо. Але знизити рівень роздратування і привчити себе до спокійнішої реакції на подразники, – цілком. Розказуємо докладніше, чому тебе насправді все бісить і як заспокоїтися.

Чому ти бісишся

Через власну закостенілість. Почнемо пояснювати здалека. Роздратування – доволі ірраціональна штука. Фактично твоє емоційне “я” за долю секунди вирішує, як зреагувати на нову зачіску подруги, результати парламентських виборів, вимушений переїзд в інше місто та збудований на місці твого улюбленого парку гіпермаркет. Реакція залежить від “робочої пам’яті” твоєї емоційної системи (назвемо це саме так), а ця пам’ять доволі обмежена. Тобто ставлення до подій/людей/явищ/ тощо запрограмоване, і в деяких випадках його можна передбачити.

Розглянемо на прикладі оновленого іміджу подруги. Припустимо, у неї за весь час вашого знайомства було волосся нижче талії. Потім ти бачиш подругу, стрижену “під хлопчика”. Першою реакцією може стати відторгнення (особливо якщо попередня довжина волосся тобі подобалася). Твоя емоційна система звикла до одного образу подруги, любила його і не готова була одразу прийняти інший.

З часом, можливо, ти звикнеш і полюбиш новий образ. Але перше враження – це миттєва реакція, яку контролювати і стримувати важко. Ти можеш тактовно промовчати або збрехати, що така довжина волосся навіть краща, але думки “боже, який жах, навіщо вона це зробила” не залишать твою голову.

Інша реакція буде, якщо подруга не раз експериментувала із довжиною волосся. Вірогідність, що нова зачіска тебе здивує/роздратує, буде нижчою. Розумієш, до чого ми хилимо?

Одна з найголовніших причин роздратування – обмеженість нашого досвіду, певна законсервованість поглядів і думок, що відображається через таку саму обмежену реакцію емоційної системи. У кожного є своя парадигма “правильного життя”, тому так легко хейтити все, що виходить за її межі.

Ти бісишся фактично через власні переконання і відсутність звички приймати іншу точку зору/інший варіант існування. Перебуваючи у стабільних моногамних стосунках і вважаючи це ідеальним, не можеш зрозуміти плюсів, наприклад, поліаморії. Звикнувши швидко ходити, подумки проклинаєш друзів, які ніколи нікуди не поспішають і їх доводиться весь час чекати. Якщо у твоїй родині завжди активно засуджували людей іншої раси або сексуальної орієнтації, з великої вірогідністю ти підсвідомо не дуже класно сприйматимеш темношкірих або геїв (навіть якщо намагатимешся зі своїми расизмом і гомофобією боротися).

Через роботу системи винагородження. Наш організм швидко звикає до хорошого і потім потребує більше. Простий приклад: після першого концерту улюбленого гурту відчуваєш ейфорію кожного атому свого тіла, а після сотого – можеш хіба що сказати “ну, так, було непогано”. Забагато задоволення – це прямий шлях до підривання системи винагородження: потім буде важче зробити щось, що стимулює її підвищену активність. Саме через це красиві, багаті і знамениті, яким заздрить більшість людей планети, вкорочують віку: у якийсь момент пік задоволення змінюється неможливістю більше його отримувати.

Через сукупність інших факторів. Те, що навколо всі раптово стали мудаками, а білий світ не милий, має внутрішні причини, які відслідкувати важче. Приховані хвороби, нестача певних амінокислот чи триптофану, знижений рівень серотоніну – все це призводить до сприйняття всього навколо як ворожої сірої субстанції. Від рівня того ж серотоніну залежить і настрій. Якщо він поганий, радіти чомусь або відшуковувати позитивні моменти майже неможливо.

Як перестати біситися

Остаточно і назавжди – ніяк. За чутками, це вдається деяким буддистським монахам. Але перевірити і дізнатися стовідсотково, чи позбулися вони роздратування, ми не можемо. І у будь-якому випадку до просвітлення нам усім, на жаль, далеко. Проте є варіанти, як стати менш дратівливою людиною і не спалахувати від кожної дрібниці.

Дізнаватися більше. В усіх сферах: читати, дивитися фільми, частіше гуляти, спілкуватися з різними людьми, подорожувати. Словом, відчувати всесвіт якомога повніше. Знання та досвід, усвідомлення, що є дещо інше за межами твого маленького світу, допомагає знизити рівень роздратованості.

Не уникати подразників. Як ми вже казали, організм швидко звикає. Якщо бачиш того бісячого сусіда раз на рік у ліфті, праведний гнів приборкати довго не вдасться. А якщо сусід траплятиметься тобі на очі частіше, вірогідність, що ти звикнеш і перестанеш на нього реагувати взагалі, зростає.

Берегти систему винагородження. Дозуй задоволення, щоб не “переїсти” його. Також уникай звичок винагороджувати себе чимось одним: якщо ти після роботи завжди йдеш гуляти із друзями, вечір вдома із серіалами організм сприйме як знущання. А чергування варіантів досугу – наоптимальніше рішення.

І контролюй вживання стимуляторів: кава, тютюн, цукор, алкоголь та наркотики потроху руйнують систему винагородження, тож обережніше із ними.

Слідкувати за власними емоціями і здоров’ям. Це в сучасному світі з багатьох причин робити важко. Але варто намагатися. Огляди у лікаря раз на рік навіть при відсутності явних скарг, правильна їжа, скорочення джанк-фуду у раціоні, сон не менше 8 годин, – той мінімум, який необхідний для підтримки твого здоров’я. А ще прислухайся до себе, намагайся вловити причини роздратування. Якщо робити це часто і аналізувати реакцію на подразники, згодом це стане корисною звичкою. І біситимешся рідше.

#bit.ua
Читайте нас у
Telegram
Ми в Телеграмі
підписуйтесь

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: